Будь-яке завдання має два важливі критерії: час вирішення та значущість. Зі значимістю зазвичай все зрозуміло – досить просто розділити завдання на більш важливі й менш важливі. Але є ще й такий чинник, як час.
Наприклад, у вас є три дуже важливі завдання, але з дедлайном наступного тижня, а є менш важливі, але здати їх потрібно завтра. Очевидно, що час тут стає більш значущим показником, ніж критичність завдання, і в першу чергу ви займетеся менш серйозними, але більш терміновими завданнями.
Про необхідність вибудовувати ієрархію завдань не тільки за рівнем їх важливості, а й по часу на їх вирішення треба завжди пам’ятати при створенні інтерфейсу.
Через що з’являються помилки
Там, де є завдання користувача, неминуче є й помилки. І людина, яка береться до виконання завдання, має чітко розуміти, про які ризики йдеться у разі невірних дій. Адже якщо помилка під час здійснення фінансової транзакції може коштувати вам грошей, то наслідком помилки оператора на заводі може стати аварія чи навіть вибух.
Є кілька факторів, які найчастіше спричиняють помилку оператора.
По-перше, це надмірний потік інформації. Це класична проблема складних систем: коли проєктувальники перевантажили інтерфейс та не розподілили функції. У результаті користувач так плутається у величезній кількості налаштувань, що вже не може зрозуміти, як вирішити завдання.
Другий фактор – брак інформації, коли творці інтерфейсу, навпаки, настільки пішли в мінімалізм, що в результаті користувач залишився з однією кнопкою на інтерфейсі та навіть не розуміє, як кудись перейти далі.
Ще один фактор – неправильна оцінка критичності інформації, коли у системі неправильно виставлені критерії оцінки. В результаті оператор отримує оповіщення, які для нього не важливі, а значущі дані, що сигналізують про проблему, навпаки, проходять непоміченими.
І, нарешті, ще одна потенційна причина помилки – перенесення виконання дії в ті умови, де воно не застосовується. Прикладом такого рішення може бути фітнес-браслет, який відображає частоту пульсу бігуна на дисплеї. Під час бігу руки постійно рухаються, і під час спроби розглянути цифри на браслеті людина обов’язково зіб’є дихання. Тут більш доречним було б подавати сигнал про збільшення або зменшення частоти пульсу за допомогою вібрації, а ось для використання візуального інтерфейсу це не найкраща ситуація.
Як попередити помилки
Як за допомогою інтерфейсу знизити ризик помилки при взаємодії із системою? Для цього існують кілька шляхів, які можна використовувати разом чи порізно, залежно від ситуації.
1. Організація роботи людини – наприклад, шляхом обмеження функцій в певних умовах. Так, якщо людина робить безліч помилок під час вирішення завдань за допомогою мобільного додатка – можна урізати функціонал програми. Нехай у користувача буде можливість вивчати завдання в телефоні, але вирішувати їх зможе тільки за десктопом. Таким чином, ви підштовхуєте людину до роботи за стаціонарним комп’ютером, де кількість помилок буде мінімальною.
2. Підготовка людини до роботи у цій системі. Простий і доступний опис системи в інтерфейсі, кнопка «Help» та підказки з описом тих чи інших об’єктів – дуже простий та зручний спосіб «подружити» користувача із системою та зробити його роботу більш ефективною та точною. На жаль, про це досі дуже часто забувають, а користувач зрештою не може розібратися, що саме робити з тим чи іншим інструментом.
3. Облік фізичного та психічного стану людей, які користуватимуться вашим інтерфейсом. Наприклад, якщо ви не врахували, що серед користувачів системи будуть люди з вадами зору – це, звичайно, з’ясується в ході тестування, але краще подбати про подібні речі заздалегідь.
4. Налаштування оператора на виконання завдання. Стосовно інтерфейсу це означає, що оператор чітко бачить, з одного боку, завдання і, з іншого боку – як це вирішити. Цей наочний зв’язок між завданням і шляхами їх розв’язання в складних інтерфейсах часто втрачається.
5. Критерії критичності. Цікавим прикладом може бути давнє дослідження щодо роботи телеграфісток. Зокрема, з’ясувалося, що в адресі кількість помилок завжди була мінімальною, попри досить складні назви та безліч цифр, тоді як текст телеграми міг містити величезну кількість друкарських помилок. Все тому, що телеграфістки дуже добре розуміли: телеграма з некоректно набраним текстом все одно дійде до адресата, а ось неправильно набрана адреса буде критичною помилкою. Проаналізувавши заздалегідь, яка інформація критична для користувача, ви можете «підсвічувати» в інтерфейсі зони, що вимагають особливої уваги.
Ілюстрація: DarkCube Studio
